парцелювати

Ділити, виділяти, виділити, повиділяти, наділяти, наділити, понаділяти, поділяти, поділити, розділяти, розділити, порозділяти, уділяти, уділити, повділяти

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парцелювати — парцелюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. парцелювати — Парцелюва́ти. Ділити землю на ділянки і роздавати їх селянам. Самі наші каси сільскі і черновецкі, сам факт... Українська літературна мова на Буковині
  3. парцелювати — -юю, -юєш, недок. і док., перех., ек. Ділити на парцели (звичайно про землю). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. парцелювати — ПАРЦЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., що, екон. Ділити на парцели (звичайно про землю). Селяни могли парцелювати землю із застосуванням металевих знарядь виробництва та тяглової сили тварин (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. парцелювати — парцелюва́ти розділяти, розмежовувати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. парцелювати — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. парцелювати — Парцелюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. парцелювати — ПАРЦЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех., ек. Ділити на парцели (звичайно про землю). Словник української мови в 11 томах