парцелювати
ПАРЦЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., що, екон.
Ділити на парцели (звичайно про землю).
Селяни могли парцелювати землю із застосуванням металевих знарядь виробництва та тяглової сили тварин (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парцелювати — парцелюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- парцелювати — Парцелюва́ти. Ділити землю на ділянки і роздавати їх селянам. Самі наші каси сільскі і черновецкі, сам факт... Українська літературна мова на Буковині
- парцелювати — -юю, -юєш, недок. і док., перех., ек. Ділити на парцели (звичайно про землю). Великий тлумачний словник сучасної мови
- парцелювати — Ділити, виділяти, виділити, повиділяти, наділяти, наділити, понаділяти, поділяти, поділити, розділяти, розділити, порозділяти, уділяти, уділити, повділяти Словник чужослів Павло Штепа
- парцелювати — парцелюва́ти розділяти, розмежовувати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- парцелювати — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- парцелювати — Парцелюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- парцелювати — ПАРЦЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех., ек. Ділити на парцели (звичайно про землю). Словник української мови в 11 томах