патлач
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- патлач — патла́ч іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- патлач — див. чубатий Словник синонімів Вусика
- патлач — -а, ч., розм. 1》 Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям. 2》 Тварина з довгою, густою шерстю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- патлач — ПАТЛА́Ч, а́, ч., розм. 1. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям. Зроду-звіку не оддам своєї Насті за духовного, за якогось патлача та бороданя (І. Словник української мови у 20 томах
- патлач — КУДЛА́Й розм. (кудлата тварина, перев. собака), КУДЛА́НЬ розм., КУДЛА́Ч розм., КУЙО́ВДА розм., ПАТЛА́Ч розм., ПАТЛА́НЬ розм. Гарчать на коней кудлаї (Л. Первомайський); — З-під повітки кидається до мене кудлань (М. Олійник); Надходить ведмідь: одчини!... Словник синонімів української мови
- патлач — Патла́ч, -ча́, -че́ві; -лачі́, -чі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- патлач — ПАТЛА́Ч, а́, ч., розм. 1. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям. Зроду-звіку не оддам своєї Насті за духовного, за якогось патлача та бороданя (Н.-Лев., III, 1956, 216); Патлач не відгукнувся, він був уже далеко (Чаб., Балкан. весна, 1960, 188). Словник української мови в 11 томах
- патлач — Патлач, -ча́ м. = патлань. Чуб. VII. 412. Употр. также какъ насмѣшливое названіе для духовнаго лица. Мнж. 188. Словник української мови Грінченка