печаль

Бана, біль, гіркота, грижа, гризота, жалощі, жаль, жур, жура, журба, журбота, зажура, нуда, нудота, нудь, нудьга, смуток, скруха, сум, туга, тужаночка, тужба, туженька, див. згризота, скорб, ностальгія, тоска, хандра

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. печаль — печа́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. печаль — див. СМУТОК; (не твоя) клопіт, гризота. Словник синонімів Караванського
  3. печаль — див. сум Словник синонімів Вусика
  4. печаль — [пеичал'] -л'і, ор. -л':у Орфоепічний словник української мови
  5. печаль — -і, ж. 1》 Те, що засмучує кого-небудь, завдає комусь горя, журби. 2》 розм. Те саме, що клопіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. печаль — Печа́ль, -лі, -лі, -ллю; -ча́лі, -лей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. печаль — ПЕЧА́ЛЬ, і, ж. 1. Те, що засмучує кого-небудь, завдає комусь горя, журби. Іноді така печаль Обступить душу, аж заплачу (Т. Шевченко); – Чи місяць світить, чи сонце гріє, на моєму серденьку туга та печаль (І. Словник української мови у 20 томах
  8. печаль — СУМ (невеселий, важкий настрій, почуття глибокого жалю, спричинені невдачею, горем і т. ін.), СМУ́ТОК, ЖУРБА́, ПЕЧА́ЛЬ, ТУ́ГА, ЖАЛЬ, ЖА́ЛОЩІ, НУДЬГА, НУДО́ТА, МЕЛАНХО́ЛІЯ, ІПОХО́НДРІЯ книжн., ЗАЖУ́РА поет., СУХО́ТА фольк., ЖУРБО́ТА розм., МІНО́Р розм. Словник синонімів української мови
  9. печаль — ПЕЧА́ЛЬ, і, ж. 1. Те, що засмучує кого-небудь, завдає комусь горя, журби. Іноді така печаль Обступить душу, аж заплачу (Шевч., II, 1963, 228); — Чи місяць світить, чи сонце гріє, на моєму серденьку туга та печаль (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. печаль — Печаль, -лі ж. Печаль. Журба-печаль з ніг валяє. Грин. III. 392. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити, сохнути з печалі, що-дня сльози лити. Мет. 71. Словник української мови Грінченка