печаль

Значення в інших словниках

1. печаль — печа́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. печаль — див. сум Словник синонімів Вусика
3. печаль — [пеичал'] -л'і, ор. -л':у Орфоепічний словник української мови
4. печаль — -і, ж. 1》 Те, що засмучує кого-небудь, завдає комусь горя, журби. 2》 розм. Те саме, що клопіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. печаль — Бана, біль, гіркота, грижа, гризота, жалощі, жаль, жур, жура, журба, журбота, зажура, нуда, нудота, нудь, нудьга, смуток, скруха, сум, туга, тужаночка, тужба, туженька, див. згризота, скорб, ностальгія, тоска, хандра Словник чужослів Павло Штепа
6. печаль — Печа́ль, -лі, -лі, -ллю; -ча́лі, -лей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. печаль — ПЕЧА́ЛЬ, і, ж. 1. Те, що засмучує кого-небудь, завдає комусь горя, журби. Іноді така печаль Обступить душу, аж заплачу (Т. Шевченко); – Чи місяць світить, чи сонце гріє, на моєму серденьку туга та печаль (І. Словник української мови у 20 томах
8. печаль — СУМ (невеселий, важкий настрій, почуття глибокого жалю, спричинені невдачею, горем і т. ін.), СМУ́ТОК, ЖУРБА́, ПЕЧА́ЛЬ, ТУ́ГА, ЖАЛЬ, ЖА́ЛОЩІ, НУДЬГА, НУДО́ТА, МЕЛАНХО́ЛІЯ, ІПОХО́НДРІЯ книжн., ЗАЖУ́РА поет., СУХО́ТА фольк., ЖУРБО́ТА розм., МІНО́Р розм. Словник синонімів української мови
9. печаль — ПЕЧА́ЛЬ, і, ж. 1. Те, що засмучує кого-небудь, завдає комусь горя, журби. Іноді така печаль Обступить душу, аж заплачу (Шевч., II, 1963, 228); — Чи місяць світить, чи сонце гріє, на моєму серденьку туга та печаль (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
10. печаль — Печаль, -лі ж. Печаль. Журба-печаль з ніг валяє. Грин. III. 392. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити, сохнути з печалі, що-дня сльози лити. Мет. 71. Словник української мови Грінченка