поведенція

Значення в інших словниках

1. поведенція — поведе́нція іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. поведенція — див. звичай Словник синонімів Вусика
3. поведенція — -ї, ж., розм. 1》 Те саме, що звичай 2). 2》 Манера поводження. 3》 рідко. Те саме, що мода. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поведенція — Поведе́нція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. поведенція — ПОВЕДЕ́НЦІЯ, ї, ж., розм. 1. Те саме, що зви́чай 2. По людях було видно, що не пили вони сьогодні могоричу і не підкидали, за давньою поведенцією, на “ура” економа, щоб той поставив зайву чарку (М. Стельмах). 2. Манера поводження. Словник української мови у 20 томах
6. поведенція — ЗВИ́ЧАЙ (загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у житті, побуті якогось народу, колективу, сім'ї і т. ін. і передаються наступним поколінням), ТРАДИ́ЦІЯ, ЗАВО́Д (ЗАВІ́Д) розм., НО́РОВ розм., ПОВЕДЕ́НЦІЯ розм., ЗАВЕДЕ́НЦІЯ жарт. Словник синонімів української мови
7. поведенція — ПОВЕДЕ́НЦІЯ, ї, ж., розм. 1. Те саме, що зви́чай 2. По людях було видно, що не пили вони сьогодні могоричу і не підкидали, за давньою поведенцією, на «ура» економа, щоб той поставив зайву чарку (Стельмах, Хліб.., 1959, 198). 2. Манера поводження. Словник української мови в 11 томах
8. поведенція — Поведенція, -ції ж. Обычай, обыкновеніе. Греб. 408. Така вже в нас поведенція старосвітська. — Усе про те тільки й думає, щоб заробити копійку; така вже їх московська поведенція: Кв. Словник української мови Грінченка