1. Словник української мови в 11 томах

поведенція

ПОВЕДЕ́НЦІЯ, ї, ж., розм.

1. Те саме, що зви́чай 2.

По людях було видно, що не пили вони сьогодні могоричу і не підкидали, за давньою поведенцією, на «ура» економа, щоб той поставив зайву чарку (Стельмах, Хліб.., 1959, 198).

2. Манера поводження.

Дивлюся я на його [станового] і — не пізнаю… Де й поділася ота завжди привітна до мене ухмилка, ласкавий голос, приятельська поведенція? (Мирний, IV, 1955, 370).

3. рідко. Те саме, що мо́да.

— Нащо ж ти так убрався? — спитала мати. — Бо тепер так ходять наші студенти. — Мабуть, тепер така поведенція, чи що? — питав батько (Н.-Лев., І, 1956, 451).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поведенція — поведе́нція іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поведенція — див. звичай Словник синонімів Вусика
  3. поведенція — -ї, ж., розм. 1》 Те саме, що звичай 2). 2》 Манера поводження. 3》 рідко. Те саме, що мода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поведенція — Поведінка Словник чужослів Павло Штепа
  5. поведенція — Поведе́нція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. поведенція — ПОВЕДЕ́НЦІЯ, ї, ж., розм. 1. Те саме, що зви́чай 2. По людях було видно, що не пили вони сьогодні могоричу і не підкидали, за давньою поведенцією, на “ура” економа, щоб той поставив зайву чарку (М. Стельмах). 2. Манера поводження. Словник української мови у 20 томах
  7. поведенція — ЗВИ́ЧАЙ (загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у житті, побуті якогось народу, колективу, сім'ї і т. ін. і передаються наступним поколінням), ТРАДИ́ЦІЯ, ЗАВО́Д (ЗАВІ́Д) розм., НО́РОВ розм., ПОВЕДЕ́НЦІЯ розм., ЗАВЕДЕ́НЦІЯ жарт. Словник синонімів української мови
  8. поведенція — Поведенція, -ції ж. Обычай, обыкновеніе. Греб. 408. Така вже в нас поведенція старосвітська. — Усе про те тільки й думає, щоб заробити копійку; така вже їх московська поведенція: Кв. Словник української мови Грінченка