подать

Значення в інших словниках

1. подать — по́дать іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. подать — див. податок Словник синонімів Вусика
3. подать — -і, ж. У дореволюційній Росії – податок із селян та міщан. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. подать — По́дать, -ті, -ті, -даттю; -даті, -датей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. подать — ПО́ДАТЬ, і, ж. У Російській імперії – податок з селян та міщан. Батько й мати все говорили синові, що восени треба їм шукать невістки, що вони старі, а панщина важка, податі великі (І. Словник української мови у 20 томах
6. подать — ПОДА́ТОК (встановлюваний державою обов'язковий збір з населення, підприємств, організацій і т. ін.), ПО́ДАТЬ заст., ПОДА́ЧА заст., ЧИНШ заст., ОКЛА́Д заст., ОБРО́К заст., О́ПЛАТЬ заст., ОПЛА́ТКИ заст., ПОЛІ́ТОК діал., ДРА́ЧА діал. Словник синонімів української мови
7. подать — ПО́ДАТЬ, і, ж. У дореволюційній Росії — податок з селян та міщан. Батько й мати все говорили синові, що восени треба їм шукать невістки, що вони старі, а панщина важка, податі великі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
8. подать — рос. подать найпростіша форма прямого податку за феодалізму, що стягувалась у рівних сумах, незалежно від розміру доходу чи майна платників податків. Eкономічна енциклопедія
9. подать — Подать, -ти ж. = податок. Ой сам же Бог бачить з неба, що на подать грошей треба. Чуб. V. 621. Словник української мови Грінченка