подать

ПОДА́ТОК (встановлюваний державою обов'язковий збір з населення, підприємств, організацій і т. ін.), ПО́ДАТЬ заст., ПОДА́ЧА заст., ЧИНШ заст., ОКЛА́Д заст., ОБРО́К заст., О́ПЛАТЬ заст., ОПЛА́ТКИ заст., ПОЛІ́ТОК діал., ДРА́ЧА діал. Минав же рік, і Гриць Семко за солом'яну стріху платив податок більший, ніж Хомаха за дім під бляхою (С. Чорнобривець); Він жалівся, що пани та ксьондзи силою заводять на Україні унію, беруть великі податі, навіть з козацьких удов, беруть оплать з кожної хати (І. Нечуй-Левицький); Яків, бачте, в Києві на заробітках був. У нас пускають; треба тільки подачу давати, яку там положать (Марко Вовчок); Язиком мелеш, а щоб чинш справно платити, о тім не клопочешся... (Н. Рибак); (2 солдат:) Чотири роки тому пан мене погнав у військо за те, що батько не сплатив оброку (К. Герасименко); А яку ж ми маємо втрату, задзвенів із громади Зіньків голос, коли ми тую землю наймаємо і тими грішми і всі оплатки відбуваємо, ще й зостається? (Б. Грінченко); Приходить чорт і вимагає політок (казка); Все громада програвала... Пан вже ліс відмежував І нові за нього драчі Та данини накладав (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подать — по́дать іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. подать — див. податок Словник синонімів Вусика
  3. подать — -і, ж. У дореволюційній Росії – податок із селян та міщан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. подать — Податок, див. налог, оклад Словник чужослів Павло Штепа
  5. подать — По́дать, -ті, -ті, -даттю; -даті, -датей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. подать — ПО́ДАТЬ, і, ж. У Російській імперії – податок з селян та міщан. Батько й мати все говорили синові, що восени треба їм шукать невістки, що вони старі, а панщина важка, податі великі (І. Словник української мови у 20 томах
  7. подать — ПО́ДАТЬ, і, ж. У дореволюційній Росії — податок з селян та міщан. Батько й мати все говорили синові, що восени треба їм шукать невістки, що вони старі, а панщина важка, податі великі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. подать — рос. подать найпростіша форма прямого податку за феодалізму, що стягувалась у рівних сумах, незалежно від розміру доходу чи майна платників податків. Eкономічна енциклопедія
  9. подать — Подать, -ти ж. = податок. Ой сам же Бог бачить з неба, що на подать грошей треба. Чуб. V. 621. Словник української мови Грінченка