позив

1. (мед.) потяг до

2. це скарга судова

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позив — пози́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. позив — ПОЗИВ – ПОЗОВ Позив, -у. Відчуття переважно фізіологічної потреби: позив до блювоти. Позов, -у. Звертання до суду з вимогою захисту цивільних прав; цивільна судова справа: подати позов, відмовити у позові, зустрічний позов, розглянути позов. Літературне слововживання
  3. позив — -у, ч. Відчуття якої-небудь потреби (перев. фізіологічної), потяг до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. позив — ПОЗИ́В, у, ч. Відчуття якої-небудь потреби (перев. фізіологічної), потяг до чого-небудь. Типовою ознакою цього захворювання [дизентерії] є тенезми – болісні позиви до випорожнення (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. позив — ПОЗИ́В, у, ч. Відчуття якої-небудь потреби (перев. фізіологічної), потяг до чого-небудь. Типовою ознакою цього захворювання [дизентерії] є тенезми — болісні позиви до випорожнення (Хвор. дит. віку, 1955, 89). Словник української мови в 11 томах