покровитель

Значення в інших словниках

1. покровитель — покрови́тель іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
2. покровитель — [покровитеил'] -л'а, ор. -леим, м. (на) -леив'і/-л'у, мн. -л'і, -л'іў Орфоепічний словник української мови
3. покровитель — -я, ч., книжн., рідко. 1》 Той, хто піклується, турбується про кого-небудь, підтримує когось; захисник. || За релігійними уявленнями – святий, який оберігає, захищає кого-, що-небудь, допомагає, сприяє комусь, чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. покровитель — ПОКРОВИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн., рідко. 1. Той, хто піклується, турбується про кого-небудь, підтримує когось; захисник. На перший день Юрко мав і куток, і покровителя (С. Словник української мови у 20 томах
5. покровитель — ЗАХИСНИ́К (той, хто захищає, обороняє кого-небудь), ОБОРО́НЕЦЬ, ЗАСТУ́ПНИК, ПАТРО́Н, АДВОКА́Т розм., ОБОРО́ННИК рідко; АПОЛОГЕ́Т книжн. (про захисника ідеї, учення). Словник синонімів української мови
6. покровитель — ПОКРОВИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн., рідко, 1. Той, хто піклується, турбується про кого-небудь, підтримує когось; захисник. На перший день Юрко мав і куток, і покровителя (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах