покровитель

ЗАХИСНИ́К (той, хто захищає, обороняє кого-небудь), ОБОРО́НЕЦЬ, ЗАСТУ́ПНИК, ПАТРО́Н, АДВОКА́Т розм., ОБОРО́ННИК рідко; АПОЛОГЕ́Т книжн. (про захисника ідеї, учення). Стало їй солодко, що в неї з'явився в рідному домі захисник, який не дасть її скривдити (З. Тулуб); Відбулася блискавична бійка. Мій оборонець упав.., боляче придушивши мені ноги (Ю. Яновський); Цей плечистий майор з сірими розумними очима здавався їм всемогутнім заступником (О. Гончар); — То Місяць є вашим (заячим) царем? — мовив Слон. — Так, є, він наш цар і наш патрон (І. Франко); (Люда:) Я можу про це поговорити сама. Мені не потрібні адвокати (С. Голованівський). — Пор. покрови́тель.

ПОКРОВИ́ТЕЛЬ (той, хто піклується про когось, підтримує когось, надає допомогу комусь, сприяє розвиткові чогось), ПАТРО́Н заст., книжн., ПРОТЕ́КТОР книжн.; МЕЦЕНА́Т книжн. (багатий покровитель наук і мистецтв, а також їх представників). Дикунів покровитель і наставник дивився на свого підопічного такими очима, ніби купував кота в мішку (С. Добровольський); Перед тією панорамою мов збігла з гадяцького узгір'я й стала на останньому горбочку, над самими водами й луками маленька церковка, присвячена архангелові Михайлові, патронові города (Олена Пчілка); Тепер він.. зробився нараз опікуном і протектором поміщиків (І. Франко); Федір Парамонович Волик довгі роки був меценатом українського театру, вклав багато енергії і коштів у справу рідного мистецтва (В. Минко). — Пор. 1. захисни́к.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покровитель — покрови́тель іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. покровитель — [покровитеил'] -л'а, ор. -леим, м. (на) -леив'і/-л'у, мн. -л'і, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  3. покровитель — -я, ч., книжн., рідко. 1》 Той, хто піклується, турбується про кого-небудь, підтримує когось; захисник. || За релігійними уявленнями – святий, який оберігає, захищає кого-, що-небудь, допомагає, сприяє комусь, чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. покровитель — Опікун, захисник, оборонець, добродій, див. протектор, меценат, хранитель Словник чужослів Павло Штепа
  5. покровитель — ПОКРОВИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн., рідко. 1. Той, хто піклується, турбується про кого-небудь, підтримує когось; захисник. На перший день Юрко мав і куток, і покровителя (С. Словник української мови у 20 томах
  6. покровитель — ПОКРОВИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн., рідко, 1. Той, хто піклується, турбується про кого-небудь, підтримує когось; захисник. На перший день Юрко мав і куток, і покровителя (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах