понурювати
(голову) похнюплювати, похнюпити, похнюплюватися, похнюпитися, посуплювати, посупити, схилювати, схилити, посхилювати, похилювати, похилити, див. опускати, потуплювати
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понурювати — пону́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- понурювати — -юю, -юєш, недок., понурити, -рю, -риш, док., перех. Опускати донизу (голову, очі і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- понурювати — ПОНУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПОНУ́РИТИ, рю, риш, док., що. Опускати донизу (голову, очі і т. ін.). Обвів [Онищук] присутніх великими .. очима. На кого падав той погляд, той зразу понурював голову (В. Гжицький); – А що ж то за Маруся?... Словник української мови у 20 томах
- понурювати — ОПУСКА́ТИ (переміщувати нижче, донизу), СПУСКА́ТИ, ЗНИ́ЖУВАТИ, УПУСКА́ТИ (ВПУСКА́ТИ), ПОПУСКА́ТИ, ЗВІ́ШУВАТИ, ОСА́ДЖУВАТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ, ОСАДЖА́ТИ рідше; ПОНУ́РЮВАТИ, ПОТУ́ПЛЮВАТИ, ПОТУПЛЯ́ТИ (про голову, очі, зір). — Док. Словник синонімів української мови
- понурювати — ПОНУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПОНУ́РИТИ, рю, риш, док., перех. Опускати донизу (голову, очі і т. ін.). Обвів [Онищук] присутніх великими.. очима. На кого падав той погляд, той зразу понурював голову (Гжицький, Опришки, 1962, 69); — А що ж то за Маруся?... Словник української мови в 11 томах