потентат

Значення в інших словниках

1. потентат — Потента́т: — вельможа всесильний, могутній [IV] — вельможа, особа з могутніми впливами [44-1] — всесильний, могутній [21,III] — магнат [46-1;46-2] Словник з творів Івана Франка
2. потентат — потента́т іменник чоловічого роду, істота володар рідко Орфографічний словник української мови
3. потентат — Потента́т. Можновладець, багатій, магнат. В промовах внескодавців містив ся біль галицкої мужицкої душі, якій безсовісні польскі потентати рабують останну віру в справедливість (Б., 1907, 73, 1) // пол. potentat — можновладець, багатій, магнат; порівн. Українська літературна мова на Буковині
4. потентат — -а, ч., заст. Володар; коронована особа. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. потентат — ПОТЕНТА́Т, а, ч., заст. Володар. Потентат – вельможа всесильний, могутній (І. Франко); Перед його очима виринають постаті знаних йому дук та вельмож, усяких родових потентатів, що то ще в лоні матері дістають право на марнотрачення мільйонів (А. Крушельницький). Словник української мови у 20 томах
6. потентат — Начальник, власник, покровитель, патрон, меценат Словник застарілих та маловживаних слів
7. потентат — потента́т (від лат. potentates – верховна влада) володар, державець, коронована особа. Словник іншомовних слів Мельничука
8. потентат — ПОТЕНТА́Т, а, ч., заст. Володар. Потентат — вельможа всесильний, могутній (Фр., IV, 1950, 536); Перед його очима виринають постаті знаних йому дук та вельмож, усяких родових потентатів, що то ще в лоні матері дістають право на марнотрачення мільйонів (Круш., Буденний хліб.., 1960, 113). Словник української мови в 11 томах
9. потентат — Потентат, -та м. Властелинъ, властитель, державный государь. Хоть ми собі живем у Січі просто, та нас великі потентати знають. К. Бай. 17. Ненаситні владицтвом потентати. К. ЦН. 163. Словник української мови Грінченка