приглядати

Значення в інших словниках

1. приглядати — пригляда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. приглядати — -аю, -аєш, недок., приглянути, -ну, -неш, приглядіти і пригледіти, -джу, -диш, док. 1》 неперех. і рідко перех., розм. Те саме, що наглядати 1). 2》 перех., розм. Те саме, що наглядати 3). 3》 неперех., діал. Придивлятися (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приглядати — ПРИГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГЛЯ́НУТИ, ну, неш, ПРИГЛЯ́ДІТИ, ПРИГЛЕ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. без прям. дод. і рідко кого, що, розм. Те саме, що нагляда́ти 1. Чорти за ними [панами] приглядали, Залізним пруттям підганяли, Коли який з них приставав (І. Словник української мови у 20 томах
4. приглядати — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
5. приглядати — ПРИГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГЛЯ́НУТИ, ну, неш, ПРИГЛЯ́ДІТИ і ПРИГЛЕ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. неперех. і рідко перех., розм. Те саме, що нагляда́ти 1. Чорти за ними [панами] приглядали, Залізним пруттям підганяли, Коли який з них приставав (Котл. Словник української мови в 11 томах
6. приглядати — Пригляда́ти, -да́ю, -єш сов. в. пригледіти, пригля́діти, -джу, -диш, гл. Присматривать, присмотрѣть. Пустіть мене, пані ...пригледіть за Одаркою. МВ. І. 77. Словник української мови Грінченка