1. Словник української мови у 20 томах

приглядати

ПРИГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГЛЯ́НУТИ, ну, неш, ПРИГЛЯ́ДІТИ, ПРИГЛЕ́ДІТИ, джу, диш, док.

1. без прям. дод. і рідко кого, що, розм. Те саме, що нагляда́ти 1.

Чорти за ними [панами] приглядали, Залізним пруттям підганяли, Коли який з них приставав (І. Котляревський);

– Ти служив мені так, що дай боже, щоб і товариш так приглядав добра, як ти вбивався за хазяйським (Г. Квітка-Основ'яненко);

Невістка за ним приглядає, завжди перелатаний, перепраний... (К. Гордієнко);

– Ожениться [хлопець] і старість нашу пригляне (Ганна Барвінок);

[Гапка:] А ти, дівко, замість того, щоб принаджувати парубка, краще б пішла до обори та пригляділа за коровою (М. Кропивницький);

“Помираю, браття, За рідну Вкраїну, – Ой пригледьте вдову мою і малу дитину” (П. Куліш);

“Бігати за ним, вислідковувати [висліджувати] його я не буду”. І вона справді жодного разу не насмілювалася приглядати за ним, а просто мовчала (Григорій Тютюнник).

2. кого, що, розм. Те саме, що нагляда́ти 3.

Купили корову... Мати вже давно приглянула її в Явтухів (М. Рудь);

В своїх настирливих листах мати описувала дочці женихів, що пригледіла для неї в Хімках та в самій Москві (Л. Дмитерко).

3. діал. Придивлятися (у 1 знач.).

– Там усього приглядають, усе примічають... (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приглядати — пригляда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приглядати — -аю, -аєш, недок., приглянути, -ну, -неш, приглядіти і пригледіти, -джу, -диш, док. 1》 неперех. і рідко перех., розм. Те саме, що наглядати 1). 2》 перех., розм. Те саме, що наглядати 3). 3》 неперех., діал. Придивлятися (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приглядати — 1. див. надзірати 2. див. заботитися Словник чужослів Павло Штепа
  4. приглядати — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. приглядати — ПРИГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГЛЯ́НУТИ, ну, неш, ПРИГЛЯ́ДІТИ і ПРИГЛЕ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. неперех. і рідко перех., розм. Те саме, що нагляда́ти 1. Чорти за ними [панами] приглядали, Залізним пруттям підганяли, Коли який з них приставав (Котл. Словник української мови в 11 томах
  6. приглядати — Пригляда́ти, -да́ю, -єш сов. в. пригледіти, пригля́діти, -джу, -диш, гл. Присматривать, присмотрѣть. Пустіть мене, пані ...пригледіть за Одаркою. МВ. І. 77. Словник української мови Грінченка