приглядатися

ПРИГЛЯДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИГЛЯ́НУТИСЯ, нуся, нешся, ПРИГЛЯ́ДІТИСЯ, ПРИГЛЕ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док.

1. до кого – чого, кому, чому і без дод., заст. на кого – що. Те саме, що придивля́тися 1.

Віконниця була обложена згори деревиною і прикривалась густим кущем глоду, так що як не приглядайся, а не побачиш, де вона одчиняється (О. Стороженко);

Приглядався [Сашко] до нитки в прядці, удаючи старечу далекозорість (Л. Смілянський);

Страх Марусі поволі минав, і вона з цікавістю стала приглядатися молодцеві (Г. Хоткевич);

Днів через три знов чую те слово, й на мене мати якось приглядається, наче щось випитує німо (Ганна Барвінок);

Шатри їх, як Мирослава зблизька приглянулася, зроблені були з войлоку, розп'ятого на чотирьох жердках, зв'язаних угорі докупи (І. Франко);

У найближчу неділю вибрались на базар .. Підійшовши до однієї молодої дівчини, нахилився, щоб приглянутись її ліжникові (з газ.);

Тільки добре приглядівшись, ми впізнали те місце, де була колись Червона Казарма (Ю. Збанацький);

Пригледівшись, можна помітити було, що копита в коней старанно обв'язані повстю (О. Гончар);

* Образно. Щира любов не приглядається, чи карі, чи чорні очі, чи з горбиком ніс, чи біла шия, чи довга коса (Г. Квітка-Основ'яненко);

// у чому, у сполуч. зі сл. собі, рідко. Милуватися своїм відображенням (у воді, дзеркалі).

* Образно. Місяць стояв саме над панським ставком, приглядався собі у воді, як у дзеркалі (О. Маковей).

2. також із спол. що, як, перен. Те саме, що придивля́тися 2.

Належить досліджувать явища різні .. І приглядатися пильно, допитливим оком, що саме Суттю своєю являють наші дух і душа (М. Зеров);

Уважніше почав приглядатися отець Кралевич до сього гуцула, прислухатися, що він говорить (Г. Хоткевич);

Покойний [покійний] Основ'яненко дуже добре приглядався на народ, та не прислухався до язика, бо може його не чув у колисці од матері (Т. Шевченко);

Тепер Славко приглянувся, що то за бунда. Це було якесь руде сукно (Л. Мартович);

[Матвій:] Пізніше побув я з полком в чужих краях, приглянувся, як живуть чехи і німці (Мирослав Ірчан);

– А знаєш, Петре, їй-бо, – ідея! Поживи в нас. Пригляньтесь гарненько одне до одного (А. Головко);

[Матушка гуменя:] І я до тебе пригляджуся, і я побачу, чи годна ти черницею бути (Панас Мирний).

3. до чого і без дод. Переглядаючи що-небудь, вибирати, намічати для себе.

Майдан невідомого містечка .. Люди приглядаються, торгуються, вибирають, купують (О. Олесь).

4. тільки док., перен., розм. Те саме, що сподо́батися.

Вона не слухала його промови, водила тільки очима, щоби приглянутися панні Броні (Л. Мартович);

Сама [дівчина] уся чепурненька, що пригляділася з усіх (Г. Квітка-Основ'яненко);

// до кого. Уподобати когось.

Приглянувся ксьондз-добродій До чужої жінки: Що день божий посилає Фіги та родзинки (С. Руданський).

5. тільки док., рідко. Звикнувши до чого-небудь, перестати звертати на нього увагу.

[Петро:] То тільки ми, живучи тут по глухих кутках, пригляділися до цього убору, що він нам здається нікчемним, мужичим (Панас Мирний).