приговірка

Значення в інших словниках

1. приговірка — пригові́рка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
2. приговірка — див. приказка Словник синонімів Вусика
3. приговірка — приговорка, -и, ж., розм., рідко. 1》 Те саме, що приговір 1). 2》 Те саме, що приказка. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. приговірка — ПРИГОВІ́РКА, ПРИГОВО́РКА, и, ж., розм., рідко. 1. Те саме, що пригові́р 1. Сипле [Тьоркін] жарти, приговірки. Сам же й вусом не моргне (С. Воскрекасенко); [Терпилиха:] Оттак все вона – приговорками та одговорками і вивертається (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
5. приговірка — ПРИМО́ВКА (жартівливий, перев. римований вислів, який вставляють у розмову, текст відповідно до ситуації), ПРИПОВІ́ДКА, ПРИМІ́ВКА діал., ПРИПОВІ́СТКА діал., ПРИ́ПОВІСТЬ діал., ПРИ́КЛАДКА діал.; ПРИГОВІ́Р розм., ПРИГОВІ́РКА (ПРИГОВО́РКА) розм. Словник синонімів української мови
6. приговірка — ПРИГОВІ́РКА, ПРИГОВО́РКА, и, ж., розм., рідко. 1. Те саме, що пригові́р 1. Сипле [Тьоркін] жарти, приговірки. Сам же й вусом не моргне (Воскр., Взагалі.., 1948, 122); [Терпилиха:] Оттак все вона — приговорками та одговорками і вивертається (Котл. Словник української мови в 11 томах
7. приговірка — Приговірка, -ки ж. = приповідка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка