приманка

Значення в інших словниках

1. приманка — прима́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. приманка — [приеманка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
3. приманка — -и, ж. 1》 Те, чим приманюють рибу, звірів, птахів; принада. 2》 Те, що приманює, вабить. Взяти на приманку — обманути. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. приманка — ПРИМА́НКА, и, ж. 1. Те, чим приманюють рибу, звірів, птахів; принада. Коло неї [ріки] кружляють рибалки з вудками й приманками (І. Франко); Віктор сів поміж хлоп'ят, завівши бесіду про те, на яку приманку яка риба краще клює (М. Словник української мови у 20 томах
5. приманка — клю́нути на прима́нку. Піддатися на обман, навмисне підготовлений ким-небудь з підступними (недобрими) намірами. При самій думці, що “пугачі” клюнуть на приманку й сміливий задум може здійснитися, Ксьондза починала тіпати пропасниця (І. Головченко і О. Мусієнко). Фразеологічний словник української мови
6. приманка — ПРИНА́ДА (те, чим принаджують рибу, птаха, звіра тощо; те, що використовується як засіб для принаджування кудись, відвертання уваги від чогось), ПРИМА́НКА, ВА́БА перев. мисл., ПРИВА́ДА розм. Словник синонімів української мови
7. приманка — ПРИМА́НКА, и, ж. 1. Те, чим приманюють рибу, звірів, птахів; принада. Коло неї [ріки] кружляють рибалки з вудками й приманками (Фр., VI, 1951, 304); Віктор сів поміж хлоп’ят, завівши бесіду про те, на яку приманку яка риба краще клює (Руд., Вітер.. Словник української мови в 11 томах