1. Словник української мови у 20 томах

приманка

ПРИМА́НКА, и, ж.

1. Те, чим приманюють рибу, звірів, птахів; принада.

Коло неї [ріки] кружляють рибалки з вудками й приманками (І. Франко);

Віктор сів поміж хлоп'ят, завівши бесіду про те, на яку приманку яка риба краще клює (М. Руденко);

Коли звір торкався до приманки, мотузки зашморгувались, і зав'язаний ведмідь ставав здобиччю звіроловів (М. Трублаїні);

* Образно. Хто зрозуміє його з нової влади, що він, мов оцей карась, побачив приманку, а не гачок? Правда, в кишені, біля серця, він тримає кілька різних документів (М. Стельмах).

2. Те, що приманює, вабить.

Нектар, що виділяється квітками [озимого ріпака], є приманкою для комах, які відіграють головну роль в його запиленні (з наук. літ.);

Доброю приманкою для них [кочовиків] були тучні трав'янисті степи, що лежали суцільним покривом на північний захід від Каспійського моря (з навч. літ.);

Аничков читав лекцію публічно про Ібсена і теж невдало. Соловцов розпочав сезон рівно ж невдало, публіка чомусь не конечне ходить, хоч їй на приманку запрошена Пасхалова (Леся Українка);

Заборона будь-чого завжди стає приманкою (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приманка — прима́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. приманка — [приеманка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
  3. приманка — -и, ж. 1》 Те, чим приманюють рибу, звірів, птахів; принада. 2》 Те, що приманює, вабить. Взяти на приманку — обманути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приманка — хохл. (пріманка) принада, зваба принада, знада, ваба, зваба, спокуса, див. заманка Словник чужослів Павло Штепа
  5. приманка — клю́нути на прима́нку. Піддатися на обман, навмисне підготовлений ким-небудь з підступними (недобрими) намірами. При самій думці, що “пугачі” клюнуть на приманку й сміливий задум може здійснитися, Ксьондза починала тіпати пропасниця (І. Головченко і О. Мусієнко). Фразеологічний словник української мови
  6. приманка — ПРИНА́ДА (те, чим принаджують рибу, птаха, звіра тощо; те, що використовується як засіб для принаджування кудись, відвертання уваги від чогось), ПРИМА́НКА, ВА́БА перев. мисл., ПРИВА́ДА розм. Словник синонімів української мови
  7. приманка — ПРИМА́НКА, и, ж. 1. Те, чим приманюють рибу, звірів, птахів; принада. Коло неї [ріки] кружляють рибалки з вудками й приманками (Фр., VI, 1951, 304); Віктор сів поміж хлоп’ят, завівши бесіду про те, на яку приманку яка риба краще клює (Руд., Вітер.. Словник української мови в 11 томах