1. Словник чужослів Павло Штепа

приручати

1. освоювати, освоїти, поосвоювати, оговтувати, оговтати, пооговтувати, призвичаювати, призвичаїти, попризвичаювати, див. привчати, привикати

2. це доручати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приручати — прируча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приручати — див. підкорювати Словник синонімів Вусика
  3. приручати — -аю, -аєш, недок., приручити, -ручу, -ручиш, док., перех. 1》 Робити ручним, свійським. || перен. Робити кого-небудь слухняним, покірним. 2》 розм. Те саме, що доручати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приручати — ПРИРУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИРУЧИ́ТИ, ручу́, ру́чиш, док., кого, що. 1. Робити ручним, свійським. Ніхто б інший не знайшов шляху до пташиного серця, а Свиридон приручив чорногуза цілком (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. приручати — ДОРУЧА́ТИ кому (виконання чогось), ПОКЛАДА́ТИ на кого, ПРИРУЧА́ТИ розм., ПОРУЧА́ТИ розм., ПРИПОРУЧА́ТИ заст.; ДОВІРЯ́ТИ, ПОВІРЯ́ТИ (ПОВІ́РЮВАТИ рідше) (особливо важливу роботу, обов'язки); ПОКИДА́ТИ, ПОЛИША́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. приручати — ПРИРУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИРУЧИ́ТИ, ручу́, ру́чиш, док., перех. 1. Робити ручним свійським. — Ми одомашнюємо страусів, приручаємо диких антилоп… (Гончар, Таврія, 1952, 269); Ніхто б інший не знайшов шляху до пташиного серця... Словник української мови в 11 томах