провінція

Значення в інших словниках

1. провінція — прові́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. провінція — (у державі) земля, територія, терен, область, регіон; П. периферія. Словник синонімів Караванського
3. провінція — [проув’ін'ц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
4. провінція — -ї, ж. 1》 У Стародавньому Римі та деяких пізніших імперіях – завойована територія якого-небудь народу, що перебувала в економічній і політичній залежності від загарбника. 2》 У Росії 18-19 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. провінція — ПРОВІ́НЦІЯ, ї, ж. 1. У Стародавньому Римі та деяких пізніших імперіях – завойована територія якого-небудь народу, що перебуває в економічній і політичній залежності від загарбника. Словник української мови у 20 томах
6. провінція — провінція: ◊ вице́чка з провінції → вицечка ◊ з зака́заної провінції ірон., знев. із далекого, глухого закутку (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. провінція — прові́нція (лат. provincia) 1. Території за межами Італії, завойовані Стародавнім Римом. 2. Адміністративно-територіальна одиниця, що існувала в Росії у 18 ст.; входила до складу губернії. Словник іншомовних слів Мельничука
8. провінція — ПЕРИФЕРІ́Я (місця, віддалені від столиці, від центрів країни), ПРОВІ́НЦІЯ, МІСЦЯ́ мн., розм. (у прийменникових конструкціях). Люди останнє витрачали на дорогу в надії, що на периферії їм легше вдасться знайти працю (Ірина Вільде)... Словник синонімів української мови
9. провінція — Прові́нція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. провінція — ПРОВІ́НЦІЯ, ї, ж. 1. У Стародавньому Римі та деяких пізніших імперіях — завойована територія якого-небудь народу, що перебуває в економічній і політичній залежності від загарбника. Словник української мови в 11 томах