провінція
ПРОВІ́НЦІЯ, ї, ж.
1. У Стародавньому Римі та деяких пізніших імперіях – завойована територія якого-небудь народу, що перебуває в економічній і політичній залежності від загарбника.
Відторгнення південних українських провінцій від Польської корони означало посилення позицій Москви, вихід її на арену, де її воліли не бачити сильні держави Заходу (Н. Рибак);
Поставивши перед собою завдання знищити Україну як державу, перетворити її на сільськогосподарську провінцію Німеччини і скоротити населення до потрібного мінімуму, гітлеризм кинувся виконувати це завдання з небаченою ненажерливою люттю (О. Довженко);
Ольвія [на початку III ст. н. е.] була адміністративно віднесена до складу найближчої до міста римської провінції Нижньої Мезії (на території нинішньої Румунії) (з наук. літ.).
2. У деяких сучасних іноземних державах, а також у попередні епохи – адміністративно-територіальна одиниця;
// заст. Віддалений від столиці, великого культурного центру населений пункт; периферія.
Вибачай, що завдаю тобі клопоту. Та в редакцію посилати з провінції, від невідомого автора – марний клопіт, а Славинського адреси я не знаю (Леся Українка);
Немовби все діялося вчора, так яскраво лишився в її пам'яті день, коли вона, дівчина з провінції, приїхала до Петрограда (А. Шиян);
Це я пишу для того, щоб ви зрозуміли, як провінція жадає справжнього живого слова (Я. Качура);
// зневажл. Уживається як символ відсталості, обмеженості і т. ін.
– Зі мною ви заснете – провінція, муть. Спізняються газети, де я живу (В. Сосюра).
3. спец. Район розробки родовища яких-небудь корисних копалин.
Передкарпаття перетворилось в одну з найбільших газоносних провінцій, що постачає горючий газ багатьом містам України, в тому числі Києву (з наук. літ.);
На захід від Дніпропетровська відкрита велика золотоносна провінція, яку ми назвали Базавлуцькою (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- провінція — прові́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- провінція — (у державі) земля, територія, терен, область, регіон; П. периферія. Словник синонімів Караванського
- провінція — [проув’ін'ц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- провінція — -ї, ж. 1》 У Стародавньому Римі та деяких пізніших імперіях – завойована територія якого-небудь народу, що перебувала в економічній і політичній залежності від загарбника. 2》 У Росії 18-19 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- провінція — Край Словник чужослів Павло Штепа
- провінція — провінція: ◊ вице́чка з провінції → вицечка ◊ з зака́заної провінції ірон., знев. із далекого, глухого закутку (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- провінція — прові́нція (лат. provincia) 1. Території за межами Італії, завойовані Стародавнім Римом. 2. Адміністративно-територіальна одиниця, що існувала в Росії у 18 ст.; входила до складу губернії. Словник іншомовних слів Мельничука
- провінція — ПЕРИФЕРІ́Я (місця, віддалені від столиці, від центрів країни), ПРОВІ́НЦІЯ, МІСЦЯ́ мн., розм. (у прийменникових конструкціях). Люди останнє витрачали на дорогу в надії, що на периферії їм легше вдасться знайти працю (Ірина Вільде)... Словник синонімів української мови
- провінція — Прові́нція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- провінція — ПРОВІ́НЦІЯ, ї, ж. 1. У Стародавньому Римі та деяких пізніших імперіях — завойована територія якого-небудь народу, що перебуває в економічній і політичній залежності від загарбника. Словник української мови в 11 томах