просліджувати

див. слідити, підстерегати, рекогноскувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

просліджувати — прослі́джувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
просліджувати — -ую, -уєш, недок., рідко, прослідити, -джу, -диш, док., перех. і неперех. 1》 Дивитися на що-небудь, що переміщується, рухається. 2》 Стежити за ким-небудь з метою його викрити, спіймати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
просліджувати — ПРОСЛІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, ПРОСЛІДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док.,кого, що і без прям. дод. 1. Дивитися на що-небудь, що переміщується, рухається. Старець прослідив очима барку, поки за скалою не сховалась аж у пристань (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
просліджувати — ДОСЛІ́ДЖУВАТИ (піддавати щось ретельному науковому розгляду з метою пізнання, вияснення чогось), ВИВЧА́ТИ, ОПРАЦЬО́ВУВАТИ, РОЗРОБЛЯ́ТИ, РОЗГЛЯДА́ТИ, ОБРОБЛЯ́ТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСЛІ́ДЖУВАТИ рідше (встановлюючи хід розвитку, змін тощо чогось). — Док. Словник синонімів української мови
просліджувати — ПРОСЛІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, ПРОСЛІДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех. і неперех. 1. Дивитися на що-небудь, що переміщується, рухається. Старець прослідив очима барку, поки за скалою не сховалась аж у пристань (Фр., XI, 1952, 205). Словник української мови в 11 томах