проступок

Значення в інших словниках

1. проступок — просту́пок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. проступок — -пку, ч. Вчинок, що порушує які-небудь норми, правила поведінки, загальноприйнятий порядок; провина. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проступок — ПРОСТУ́ПОК, пку, ч. Вчинок, що порушує які-небудь норми, правила поведінки, загальноприйнятий порядок; провина. Се був голос її [Рахери] батька. Голос Андронаті, яким проклинав за непослух і проступки (О. Словник української мови у 20 томах
4. проступок — Про́ступок, -пку м. 1) Прегрѣшеніе, вина. Перед Господом Богом грішимо всілякими проступками, — всілякими гріхами. ЕЗ. V. 102. Підвести кого на проступок. Котл. МЧ. 427. 2) Проходъ. Він мені що далі, то все більше проступку не дає, а я втікаю, ховаюсь од його. Г. Барв. 394. Словник української мови Грінченка