профан

Значення в інших словниках

1. профан — профа́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. профан — НЕУК, невіглас, ев. некомпетентна особа. Словник синонімів Караванського
3. профан — див. дурний Словник синонімів Вусика
4. профан — -а, ч. 1》 Особа, не обізнана в якій-небудь галузі, некомпетентна особа. 2》 У Стародавньому Римі – той, хто не мав права входити до храму. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. Профан — Не-масон. Від лат. «pro» – «перед» і «fanum» – «храм». Людина, що не має доступу до храму, непосвячена. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
6. профан — ПРОФА́Н, а, ч. 1. Не обізнана людина, невіглас, неук. Він знав Воздвиженського як профана, як людину, зовсім не поважаючу науки (І. Нечуй-Левицький); – Відбудовуючи вам парусника, я не можу бути профаном у цій справі (Ю. Словник української мови у 20 томах
7. профан — профа́н (лат. profanus) 1. У Стародавньому Римі – непосвячений; той, хто не має права ходити до храму. 2. Некомпетентна особа, не обізнана в якійсь галузі; неук. Словник іншомовних слів Мельничука
8. профан — НЕВІ́ГЛАС (неосвічена людина), НЕ́УК, ПРОФА́Н (у якій-небудь галузі); ТЕМНОТА́ зневажл. (про неосвічену або відсталу людину); НЕДО́УК (малоосвічена, погано обізнана з чим-небудь людина); НЕЗНА́ЙКО розм. Словник синонімів української мови
9. профан — Профа́н, -на; -фа́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)