прямцем

Значення в інших словниках

1. прямцем — прямце́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
2. прямцем — див. навмання; навпростець Словник синонімів Вусика
3. прямцем — присл., розм. 1》 Навпростець, напрямки. 2》 Рівно, прямо, випроставшись. Поставило прямцем кого безос. — хтось остовпів. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прямцем — ПРЯМЦЕ́М, присл., розм. 1. Навпростець, напрямки. За руки взялися [Еней і Сивилла], Прямцем до пекла поплелися (І. Котляревський); Постояли трохи і пішли – прямцем поміж руїни (В. Словник української мови у 20 томах
5. прямцем — (як (мов, ні́би і т. ін.)) у праве́ць (прямце́м, правце́м і т. ін.) поста́вило (хто поста́вив) кого, безос. Хтось заціпенів на місці; остовпів. Пищимуху так прямцем і поставило, наче хто шпигонув гострим ножем у серце (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
6. прямцем — НАВПРОСТЕ́ЦЬ (НАПРОСТЕ́ЦЬ) (найкоротшим шляхом по прямій лінії), НАПРЯМКИ́ (НАВПРЯМКИ́), ПО ПРЯМІ́Й, НАПРЯМЕ́ЦЬ (НАВПРЯМЕ́ЦЬ) розм., НАВПРЯМЦІ́ розм., НА́ВПРОСТ розм., НАВПРОШКИ́ розм., ПРЯМЦЕ́М розм., ПРАВЦЕ́М діал. Словник синонімів української мови
7. прямцем — Прямце́м, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. прямцем — Прямцем нар. 1) Напрямикъ. Прямцем до пекла. Котл. Ен. III. 25. Не спитавшись броду, не сунься прямцем у воду. Ном. № 5836. 2) — поставити. Поставить вертикально. Липовец. у. щоб тебе прямцем поставило. Пусть съ тобою сдѣлается столбнякъ (брань). Словник української мови Грінченка