пряник

Значення в інших словниках

1. пряник — (солодке печиво з медом) медяник, медівник, діал. пірник. Словник синонімів Полюги
2. пряник — пря́ник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. пряник — ПРЯНИК – ПРАНИК Пряник, -а. Солодке печиво. Праник, -а. Дерев’яний валок для вибивання білизни під час прання; прач. Молодиця на Черемоші допирає білизну, часто й сильно б’є праником (Г. Літературне слововживання
4. пряник — -а, ч. Солодке печиво у вигляді товстого коржика, приготовлене на меду, патоці або цукровому сиропі з доданням прянощів. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пряник — ПРЯ́НИК, а, ч. Солодке печиво, перев. у вигляді товстого коржика, приготовлено на меду, патоці або цукровому сиропі з доданням прянощів. Словник української мови у 20 томах
6. пряник — ПРЯ́НИК (вид солодкого печива), МЕДЯ́НИ́К, МЕДІВНИ́К, ПІ́РНИК діал. Обтрусила (мати), обігріла, Теплим чаєм напоїла, З медом пряників дала (П. Воронько); На маленькому столику парував самовар, у полумиску жовтіли медяники (Ю. Словник синонімів української мови