1. Словник чужослів Павло Штепа

пустий

Порожній, (обшир) безлюдний, безживний, див. пустота

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустий — (який ніким а. нічим не заповнений) вільний, порожній, незайнятий, спорожнілий, опустілий. Словник синонімів Полюги
  2. пустий — пусти́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. пустий — Порожній; (край) див. ПУСТЕЛЬНИЙ; (- місце) вільний; (борщ) пісний; (погляд) невиразний, тупий; (стовбур) порожнистий, пустотілий; (- слова) беззмістовний, несуттєвий, (звук) марний; (хто) обмежений, пустопорожній, легковажний, несерйозний... Словник синонімів Караванського
  4. пустий — див. легковажний; порожній Словник синонімів Вусика
  5. пустий — -а, -е. 1》 Нічим не заповнений (про вмістище); порожній. || Без меблів, речей і т. ін. (про приміщення). || Безлюдний, ненаселений або малолюдний. || Ніким, нічим не зайнятий; вільний. || розм. Пригот. без м'яса, жирів і т. ін.; пісний. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пустий — ПУСТИ́Й, а́, е́. 1. Нічим не заповнений (про вмістище); порожній. Пустого міха не надуть, коли пораз [раз по раз] дірки йдуть (Номис); // Без меблів, речей і т. ін. (про приміщення). Чого тоті [ті] козаки хочуть, чого шукають?... Словник української мови у 20 томах
  7. пустий — з го́лими (з поро́жніми, з пусти́ми) рука́ми. 1. Без нічого, не маючи нічого при собі. На вулиці Іван часто бачив, що дехто з членів артілі повертався додому не з порожніми руками (С. Чорнобривець); Сердюки .. Фразеологічний словник української мови
  8. пустий — БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про твори, розмови, слова, думки і т. ін. — позбавлений змісту, убогий змістом), МАЛОЗМІСТО́ВНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ підсил., ПУСТИ́Й підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм.; БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (про тему розмови, суперечки і т. ін. Словник синонімів української мови
  9. пустий — Пусти́й, -та́, -те́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. пустий — Пусти́й, -а́, -е́ 1) Пустой. 2) Пустой, глупый, безсодержательный, легкомысленный. Да ти пусту оце бесіду звів. Федьк. А в козака розум пустий; хоче дівку з ума звести. Грин. III. 259. 3) Ненужный, безполезный. Вх. Зн. 57. Пусте зілля. Сорная трава. Вх. Зн. 57. Словник української мови Грінченка