пустобрех

Значення в інших словниках

1. пустобрех — пустобре́х іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. пустобрех — див. балакучий; брехливий Словник синонімів Вусика
3. пустобрех — -а, ч., розм. 1》 Брехун, базіка. 2》 мисл. Гончак, який подає голос марно, не по звіру і не по його сліду. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пустобрех — ПУСТОБРЕ́Х, а, ч., зневажл. Брехун, базіка. Є ж таки пустобрехи на світі: не зна нічогісінько, темний, як ніч на Купалу, а почне плескати язиком – академік та й годі (І. Муратов); – Вам, пустобрехам, нам'яти б хвоста! (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах
5. пустобрех — БАЗІ́КА зневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), БАЗІ́КАЛО зневажл., БРЯ́ЗКАЛО зневажл., ПАТЯ́КАЛО зневажл., ТАЛАЛА́Й зневажл., ТОРО́ХКАЛО зневажл., ПРОСТОРІ́КА розм., ШАРМА́НКА зневажл., БАЛАКУ́Н зневажл., ПУСТОМЕ́ЛЯ підсил. зневажл. Словник синонімів української мови