путівка

Значення в інших словниках

1. путівка — путі́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. путівка — [пут’іўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -т'івок Орфоепічний словник української мови
3. путівка — -и, ж. 1》 Офіційне посвідчення, що видається особі, яку направляють куди-небудь (на роботу, відпочинок, навчання і т. ін.). 2》 спец. Листок, на якому записується маршрут і завдання для водіїв транспорту. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. путівка — ПУТІ́ВКА, и, ж. 1. Офіційне посвідчення, що видається особі, яку направляють куди-небудь (на роботу, відпочинок, навчання і т. ін.). З 10-го він мав на місяць путівку в Сочі до будинку відпочинку (В. Підмогильний); Гена .. Словник української мови у 20 томах
5. путівка — путі́вка в життя́. Те, що відкриває кому-, чому-небудь дорогу до чогось, дає можливість зайняти певне становище у суспільстві. Я вас завжди любитиму, бо ви мені дали путівку в шахтарське життя (Ю. Фразеологічний словник української мови