пюпітр

Значення в інших словниках

1. пюпітр — пюпі́тр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. пюпітр — -а, ч. Підставка для нот або книг у вигляді похилої рамки або дошки. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пюпітр — (фр. pupitre — дерев’яні підмостки) — див. пульт. Словник-довідник музичних термінів
4. пюпітр — ПЮПІ́ТР, а, ч. Підставка для нот або книжок, паперів у вигляді похилої рамки або дошки. Близько стола висіла на стіні запилена скрипка і смичок над пюпітром з розгорнутими нотами (Леся Українка); З протилежного боку .. Словник української мови у 20 томах
5. пюпітр — пюпі́тр (франц. pupitre) пересувна підставка з похилою дошкою для нот або книг. Словник іншомовних слів Мельничука
6. пюпітр — Пюпі́тр, -тра; -пі́три, -трів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)