підвертати

1. підгортувати, підгорнути, попідгортувати, (рукав) закочувати, закотити, позакочувати, закасувати, закасати, позакасувати

2. це з дороги

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підвертати — підверта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підвертати — -аю, -аєш, недок., підвернути, -верну, -вернеш, док., перех. 1》 Хапаючи або зачіпляючи, повертати, переміщати, підсувати і т. ін. під що-небудь. || Підгинаючи вбік, пошкоджувати. Підвернути ногу. || перен., під кого – що. Підкоряти чиїйсь владі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підвертати — ПІДВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДВЕРНУ́ТИ, верну́, ве́рнеш, док., що. 1. Хапаючи або зачіпляючи, повертати, переміщати, підсувати і т. ін. під що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. підвертати — ВИ́ВЕРНУТИ (про руку, ногу тощо — повернути в неприродне положення, часто ушкоджуючи), ВИ́КРУТИТИ, СКРУТИ́ТИ, ПІДВЕРНУ́ТИ (про ногу). — Недок.: виверта́ти, викру́чувати, скру́чувати, підверта́ти. Словник синонімів української мови
  5. підвертати — ПІДВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДВЕРНУ́ТИ, верну́, ве́рнеш, док., перех. 1. Хапаючи або зачіпляючи, повертати, переміщати, підсувати і т. ін. під що-небудь. Словник української мови в 11 томах
  6. підвертати — Підверта́ти, -та́ю, -єш сов. в. підверну́ти, -ну́, -неш, гл. Подворачивать, подвернуть, подворотить, подложить, подсунуть, ворочая. під корито підвернути старшу. Выйти замужъ раньше старшей сестры. Менша, та раніш піде заміж, підверне старшу під корито. Словник української мови Грінченка