підговорювати

Заохочувати, заохотити, позаохочувати, наохочувати, наохотити, понаохочувати, поохочувати, поохотити, намовляти, намовити, понамовляти, змовляти, змовити, позмовляти, наштирювати, наштирити, понаштирювати, піддрочувати, піддрочити, попіддрочувати, підтроюджувати, підтроюдити, попідтроюджувати, під'юджувати, під'юдити, попід'юджувати, див. підохочувати, приохочувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підговорювати — підгово́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підговорювати — див. підбурювати Словник синонімів Вусика
  3. підговорювати — -юю, -юєш, недок., підговорити, -ворю, -вориш, док., перех. Те саме, що підмовляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підговорювати — ПІДГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док., кого. Те саме, що підмовля́ти. – Ти йому не мовчи, коли він тебе б'є, і ти його бий, – підговорює Грицько Галю (Панас Мирний); До Тараса вже підходив дехто з тих... Словник української мови у 20 томах
  5. підговорювати — ПІДМОВЛЯ́ТИ (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, вчинків), ПІДГОВО́РЮВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ, НАГОВО́РЮВАТИ розм., НАСПІ́ВУВАТИ розм., ПІДУ́ЧУВАТИ розм., НАТУ́РКУВАТИ розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. підговорювати — ПІДГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док., перех. Те саме, що підмовля́ти. — Ти йому не мовчи, коли він тебе б’є, і ти його бий, — підговорює Грицько Галю (Мирний, IV, 1955, 72); До Тараса вже підходив дехто з тих... Словник української мови в 11 томах