підсумовувати

Сукупувати, сукупити, посукупувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсумовувати — підсумо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підсумовувати — Підбивати балянс <�підсумок>, підводити підсумки; П. узагальнювати, робити висновки <�підсумки>. ПІДСУМОК, МАТ. сума; (діяльности) наслідок, результат, ур. АПОТЕОЗА. Словник синонімів Караванського
  3. підсумовувати — -ую, -уєш, недок., підсумувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Обчислювати що-небудь, підраховуючи загальну суму. 2》 перен. Робити висновки з чого-небудь; узагальнювати зроблене, сказане. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підсумовувати — ПІДСУМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСУМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Обчислювати що-небудь, підраховуючи загальну суму. * Образно. – Нуль цілих і дуля десятих, – пожартував старшина Мальований, підсумовуючи обстріл (Л. Дмитерко). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  5. підсумовувати — ПІДРАХО́ВУВАТИ (рахуючи, визначати кількість чогось, підводити якісь підсумки підрахунку), ОБЧИ́СЛЮВАТИ (ОБЧИСЛЯ́ТИ), ОБРАХО́ВУВАТИ, ОБЛІ́ЧУВАТИ, ВИРАХО́ВУВАТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ПРИКИДА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  6. підсумовувати — ПІДСУМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСУМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Обчислювати що-небудь, підраховуючи загальну суму. *Образно. — Нуль цілих і дуля десятих, — пожартував старшина Мальований, підсумовуючи обстріл (Дмит., Наречена, 1959, 108). Словник української мови в 11 томах