підсумовувати

ПІДРАХО́ВУВАТИ (рахуючи, визначати кількість чогось, підводити якісь підсумки підрахунку), ОБЧИ́СЛЮВАТИ (ОБЧИСЛЯ́ТИ), ОБРАХО́ВУВАТИ, ОБЛІ́ЧУВАТИ, ВИРАХО́ВУВАТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ПРИКИДА́ТИ (перев. приблизно); ПІДСУМО́ВУВАТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПІДБИВА́ТИ, РОЗЧИСЛЯ́ТИ розм. (перев. із сл. підсумок, рахунок, баланс — підраховувати загальну суму). — Док.: підрахува́ти, обчи́слити, обрахува́ти, облічи́ти, ви́рахувати, ви́лічити, полічи́ти, прики́нути, підсумува́ти, підвести́, підби́ти, розчи́слити. Рівними кроками, напівголоса підраховуючи, пройшов (Кобзар) уздовж і впоперек низину, що прилягала до городів (С. Журахович); І знову Віктор лазив по дахах, по всіх закутках, обчислюючи площі найрізноманітніших конфігурацій, утворюваних машинами (П. Автомонов); По батькові мала (Клавда) кров Річинських, а та наказувала громадити, обчисляти, помножувати (Ірина Вільде); Він.. обраховує цю силу, щоб інші люди, його товариші, примусили її працювати в машинах, горіти в електричних лампах (М. Трублаїні); Ти не здивуєш, згадавши, що кількості первісних тілець Не облічити (переклад М. Зерова); Вираховує верхівець, скільки часу йому треба їхати (О. Донченко); Вилічував (Павло) усе до копійки, кому скільки належить внести до складчини (В. Кучер); Довго прикидає (Григір) в умі, скільки-то воно буде коштувати отой ліс на конюшню (Григорій Тютюнник); Часто після заводського гудка вся бригада збиралася у червоному кутку, щоб коротенько підсумувати зроблене за день (П. Кочура); Завершився особливо напружений у житті університету час: приймальна комісія підвела підсумки (Ю. Мартич); — У твоїх вікнах, на службі, ще світилося. — Баланс підбивали (В. Кучер); Я ж тії гроші розумом розчислю (Словник Б. Грінченка).

УЗАГА́ЛЬНЮВАТИ (поєднуючи спільні характерні риси, виводити щось загальне), ТИПІЗУВА́ТИ, ОБ'ЄКТИВУВА́ТИ, ПІДСУМО́ВУВАТИ, ВИСНО́ВУВАТИ. — Док.: узага́льнити, типізува́ти, підсумува́ти, ви́снувати. "Фауст" Гете, який виник з народних сказань про вченого-чорнокнижника, узагальнює найбільші досягнення філософської думки свого часу (М. Рильський); Сила художнього таланту — в змалюванні повноцінних художніх образів, в умінні типізувати явища життя (з журналу); Підсумовуючи результати діяльності комісії за кілька літ, Тихович побачив, що комісія не змогла злокалізувати філоксеру (М. Коцюбинський); Маєш ти виснувать думку: нічого з того, що ми бачим, Не пропадає: одно з одного поновлює природа (М. Зеров).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсумовувати — підсумо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підсумовувати — Підбивати балянс <�підсумок>, підводити підсумки; П. узагальнювати, робити висновки <�підсумки>. ПІДСУМОК, МАТ. сума; (діяльности) наслідок, результат, ур. АПОТЕОЗА. Словник синонімів Караванського
  3. підсумовувати — -ую, -уєш, недок., підсумувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Обчислювати що-небудь, підраховуючи загальну суму. 2》 перен. Робити висновки з чого-небудь; узагальнювати зроблене, сказане. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підсумовувати — Сукупувати, сукупити, посукупувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. підсумовувати — ПІДСУМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСУМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Обчислювати що-небудь, підраховуючи загальну суму. * Образно. – Нуль цілих і дуля десятих, – пожартував старшина Мальований, підсумовуючи обстріл (Л. Дмитерко). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  6. підсумовувати — ПІДСУМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСУМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Обчислювати що-небудь, підраховуючи загальну суму. *Образно. — Нуль цілих і дуля десятих, — пожартував старшина Мальований, підсумовуючи обстріл (Дмит., Наречена, 1959, 108). Словник української мови в 11 томах