Значення в інших словниках

  1. п'яниця — п'яни́ця іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. п'яниця — Пияк, пияка, пропій, пропоєць, пиворіз, брагун, бражник; п'янюга, п'яничка; пор. АЛЬКОГОЛІК, ВИПИВАКА. Словник синонімів Караванського
  3. п'яниця — Алкаш, алкоголік, брагун, бенкетар, бухар, бухарик, барига, барижка, барижник, бражник, виночерпій (ірон.), випивайленко, випивайло, випийпляшка, випивака, випивоха, випивошка, гуляйбіда, гуляйгуба, гуляка, гулянда, гульвіса, гультяй, гультяюка... Словник синонімів Вусика
  4. п'яниця — -і, ч. і ж. Той, хто п'є багато спиртних напоїв, постійно напивається. Гіркий п'яниця — безпробудний п'яниця, який п'є з горя (зазвичай самонавіяного, удаваного). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. п'яниця — П'ЯНИ́ЦЯ, і, ч. і ж. Той, хто п'є багато спиртних напоїв, постійно напивається. Хто п'яницю полюбить, той вік собі згубить (прислів'я); Батькові і матері слухняний [Наум], старшим себе покірний, .. горілки не впивавсь і п'яниць не терпів (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. п'яниця — Коли п’яниця в шинку скаче, то жінка дома плаче. Горе жінці, яка має чоловіка п'яницю. П’яний та дурний — рідні брати. І один, і другий не мають розуму. П’яному море по коліна. П'яний не зважає на небезпеку. Хоч і п’яниця, але дбалиця. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. п'яниця — ГУЛЬВІ́СА розм. (той, хто любить гуляти, живе легковажно), ГУЛЯ́КА розм., БА́ЙДА розм., ЯРИ́ГА розм., заст., ЯРИ́ЖКА розм., заст., ЯРИ́ЖНИК розм., заст., ГУЛЬТЯ́Й зневажл., ГОЛЬТІПА́КА (ГУЛЬТІПА́КА) зневажл., ГАЛГА́Н діал. Словник синонімів української мови