ранжир

Високість

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ранжир — ранжи́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ранжир — -у, ч. 1》 Шикування людей за зростом в одну шеренгу. За ранжиром; Згідно з ранжиром — а) за зростом; б) за чином, старшинством, ступенем значимості, важливості і т. ін. 2》 Певний порядок у чому-небудь. Під один ранжир — нехтуючи індивідуальними рисами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ранжир — РАНЖИ́Р, у, ч. 1. Шикування людей за зростом в одну шеренгу. – Хоча, згідно з ранжиром, тобі завжди випадає стояти позаду, серед найдрібніших зростом але на цей раз я ранжир ламаю (О. Гончар). 2. Певний порядок у чому-небудь. ◇ (1) За ранжи́ром; заст. Словник української мови у 20 томах
  4. ранжир — ранжи́р (нім. rangieren – ставити в ряд, від франц. ranger) 1. Розташування людей у військовому строю в шеренгу за зростом. 2. Певний порядок, встановлений правилами і традиціями (звичайно в іронічному розумінні). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ранжир — за ранжи́ром; заст. по ранжи́ру. 1. За ступенем значущості, важливості і т. ін. Гості за суворим ранжиром посідали до пишного іменинного столу (О. Полторацький). 2. За встановленою формою. Фразеологічний словник української мови
  6. ранжир — Ранжи́р, -ру; -жи́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ранжир — РАНЖИ́Р, у, ч. 1. Шикування людей за зростом в одну шеренгу. За ранжи́ром; Згі́дно з ранжи́ром: а) за зростом. Новаків вишикували за ранжиром (Добр., Ол. Словник української мови в 11 томах
  8. ранжир — рос. ранжир 1. Розміщення, розташування когось, чогось у певному порядку, за певною системою. 2. Певний порядок, встановлений відповідно до традицій, існуючих правил. Eкономічна енциклопедія