ранжир
РАНЖИ́Р, у, ч.
1. Шикування людей за зростом в одну шеренгу.
За ранжи́ром; Згі́дно з ранжи́ром:
а) за зростом.
Новаків вишикували за ранжиром (Добр., Ол. солдатики, 1961, 36);
— Хоча, згідно з ранжиром, тобі завжди випадає стояти позаду, серед найдрібніших зростом але на цей раз я ранжир ламаю (Гончар, І, 1954, 446);
б) за чином, старшинством, ступенем значимості, важливості і т. ін.
Гості за суворим ранжиром посідали до пишного іменинного столу (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 143).
2. Певний порядок у чому-небудь.
По ранжи́ру:
а) за усталеним порядком.
— Десята година, спати час, — гукнула вона до дітей, які вишикувались по ранжиру, мов жива діаграма (Собко, Справа.., 1959, 87);
б) за встановленою формою.
— Одежа у всіх запорожців була по ранжиру однакова і одного кольору (Стор., І, 1957, 264).
◊ Під оди́н ранжи́р — нехтуючи індивідуальними рисами.
Люди — різні, їх не можна рівняти під один ранжир (Наука.., 10, 1967, 16).
Значення в інших словниках
- ранжир — ранжи́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ранжир — -у, ч. 1》 Шикування людей за зростом в одну шеренгу. За ранжиром; Згідно з ранжиром — а) за зростом; б) за чином, старшинством, ступенем значимості, важливості і т. ін. 2》 Певний порядок у чому-небудь. Під один ранжир — нехтуючи індивідуальними рисами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ранжир — Високість Словник чужослів Павло Штепа
- ранжир — РАНЖИ́Р, у, ч. 1. Шикування людей за зростом в одну шеренгу. – Хоча, згідно з ранжиром, тобі завжди випадає стояти позаду, серед найдрібніших зростом але на цей раз я ранжир ламаю (О. Гончар). 2. Певний порядок у чому-небудь. ◇ (1) За ранжи́ром; заст. Словник української мови у 20 томах
- ранжир — ранжи́р (нім. rangieren – ставити в ряд, від франц. ranger) 1. Розташування людей у військовому строю в шеренгу за зростом. 2. Певний порядок, встановлений правилами і традиціями (звичайно в іронічному розумінні). Словник іншомовних слів Мельничука
- ранжир — за ранжи́ром; заст. по ранжи́ру. 1. За ступенем значущості, важливості і т. ін. Гості за суворим ранжиром посідали до пишного іменинного столу (О. Полторацький). 2. За встановленою формою. Фразеологічний словник української мови
- ранжир — Ранжи́р, -ру; -жи́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ранжир — рос. ранжир 1. Розміщення, розташування когось, чогось у певному порядку, за певною системою. 2. Певний порядок, встановлений відповідно до традицій, існуючих правил. Eкономічна енциклопедія