ревізувати

Вивірювати, вивірити, повивірювати, звірювати, звірити, позвірювати, перевірювати, перевіряти, поперевірювати, дивитися, подивитися, додивлятися, додивитися, пододивлятися, глядати, доглядати, доглянути, доглядіти, подотлядати, заглядувати, заглянути, загледіти, позаглядати, наглядати, наглянути, оглядіти, нагледіти, оглядати, оглянути, оглядіти, огледіти, обглядати, обглянути, обглядіти, обгледіти, переглядувати, переглядати, переглянути, переглядіти, перегледіти, розглядувати, розглядати, розглянути, розглядіти, розгледіти, міряти, вимірювати, вимірити, повимірювати, змірювати, змірити, позмірювати, намірювати, наміряти, понамірювати, обмірювати, обмірити, пообмірювати, перемірювати, переміряти, поперемірювати, пробувати, випробовувати, випробувати, повипробовувати, спробовувати, спробувати, поспровобувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ревізувати — Трусити, обшукувати [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. ревізувати — ревізува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. ревізувати — Контролювати, перевіряти; (учення) піддавати ревізії, переглядати. Словник синонімів Караванського
  4. ревізувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Здійснювати ревізію (у 1 знач.). 2》 Піддавати ревізії (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ревізувати — РЕВІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що і без прям. дод. 1. Здійснювати ревізію (у 1 знач.). – А хто приїде ревізувати? – Члени ревкомісії (В. Кучер). 2. Піддавати ревізії (у 2 знач.). А втім, ревізуйте, перелопачуйте історію, я заважати не стану. (О. Словник української мови у 20 томах
  6. ревізувати — ревізува́ти → ревідувати 1: Моя дама трохи нервувала, бо її тиснення на дзвінок не відкривало дверей: “То що то, до холєри? Мама є в хаті, а чомусь так довго не відкриває●!” – юнка почала активно ревізувати торбинку, але ключі не знаходились (Оробець) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. ревізувати — КОНТРОЛЮВА́ТИ (перевіряти когось, щось); РЕВІЗУВА́ТИ (перевіряти правильність і законність діяльності підприємства, установи, службової особи тощо); ІНСПЕКТУВА́ТИ (перевіряти правильність чиїх-небудь дій шляхом нагляду). — Док. Словник синонімів української мови
  8. ревізувати — Ревізува́ти, -зу́ю, -зу́єш, -зу́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ревізувати — РЕВІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. 1. Здійснювати ревізію (у 1 знач.). — А хто приїде ревізувати? — Члени ревкомісії (Кучер, Прощай.. Словник української мови в 11 томах