ревізувати

Значення в інших словниках

1. ревізувати — Трусити, обшукувати [XII] Словник з творів Івана Франка
2. ревізувати — ревізува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. ревізувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Здійснювати ревізію (у 1 знач.). 2》 Піддавати ревізії (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ревізувати — Вивірювати, вивірити, повивірювати, звірювати, звірити, позвірювати, перевірювати, перевіряти, поперевірювати, дивитися, подивитися, додивлятися, додивитися, пододивлятися, глядати, доглядати, доглянути, доглядіти, подотлядати, заглядувати, заглянути... Словник чужослів Павло Штепа
5. ревізувати — РЕВІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що і без прям. дод. 1. Здійснювати ревізію (у 1 знач.). – А хто приїде ревізувати? – Члени ревкомісії (В. Кучер). 2. Піддавати ревізії (у 2 знач.). А втім, ревізуйте, перелопачуйте історію, я заважати не стану. (О. Словник української мови у 20 томах
6. ревізувати — ревізува́ти → ревідувати 1: Моя дама трохи нервувала, бо її тиснення на дзвінок не відкривало дверей: “То що то, до холєри? Мама є в хаті, а чомусь так довго не відкриває●!” – юнка почала активно ревізувати торбинку, але ключі не знаходились (Оробець) Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. ревізувати — КОНТРОЛЮВА́ТИ (перевіряти когось, щось); РЕВІЗУВА́ТИ (перевіряти правильність і законність діяльності підприємства, установи, службової особи тощо); ІНСПЕКТУВА́ТИ (перевіряти правильність чиїх-небудь дій шляхом нагляду). — Док. Словник синонімів української мови
8. ревізувати — Ревізува́ти, -зу́ю, -зу́єш, -зу́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. ревізувати — РЕВІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. 1. Здійснювати ревізію (у 1 знач.). — А хто приїде ревізувати? — Члени ревкомісії (Кучер, Прощай.. Словник української мови в 11 томах