ревти

(- вола) рикати; (- людей) лементувати, РЕПЕТУВАТИ, ЗН. співати; (- бурю) вити, завивати, скиглити, голосити; ЖМ. плакати, ридати; (- гармати) гуркотіти, гримотіти.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ревти — ревти́ дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ревти — див. плакати Словник синонімів Вусика
  3. ревти — [реиўти] реиву, реивеш, реивеимо, реивеите; мин. реив'іў, реиўла; нак. реиви, реив'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. ревти — див. ревіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ревти — РЕВТИ́ див. реві́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. ревти — ГУДІ́ТИ (видавати протяжні низькі звуки), ГУСТИ́, ГУГОТІ́ТИ, ГУГОНІ́ТИ, ГУГНИ́ТИ (ГУГНІ́ТИ) розм.; СТУГОНІ́ТИ, ДУДНІ́ТИ, ДУДОНІ́ТИ підсил., ДУДІ́ТИ розм. (глухо); РЕВІ́ТИ, РЕВТИ́ (сильно); ФУ́РКАТИ, ФУРЧА́ТИ, ФУРКОТІ́ТИ підсил., ФУРКОТА́ТИ підсил. (перев. Словник синонімів української мови
  7. ревти — Ревти́, реву́, реве́ш; рів, ревла́ і частіше реві́в, реві́ла (від реві́ти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ревти — РЕВТИ́ див. реві́ти. Словник української мови в 11 томах
  9. ревти — Ревти, -ву, -веш, одн. в. ревнути, -ну, -веш гл. 1) Ревѣть, заревѣть, мычать, замычать. Ведмідь на ретязі товсто реве. Ном. № 1337. Чого бик навик, того й реве. Ном. № 9565. На синьому морі лютий змій реве. Чуб. І. 140. 2) Орать, заорать, крикнуть. Словник української мови Грінченка