регулятор

Значення в інших словниках

1. регулятор — регуля́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. регулятор — [реигул’атор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
3. регулятор — -а, ч. 1》 Пристрій для автоматичного регулювання чого-небудь. || Пристрій для підтримування у заданих межах параметру процесу. Багатопозиційний регулятор. Двопозиційний регулятор. 2》 перен. Те, що регулює, спрямовує що-небудь. 3》 тех., іст. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. регулятор — РЕГУЛЯ́ТОР, а, ч. 1. Пристрій для автоматичного регулювання чого-небудь. В кожному купе були регулятори, якими пасажири могли змінювати температуру повітря (М. Словник української мови у 20 томах
5. регулятор — регуля́тор (від лат. regulo – впорядковую) 1. Механічний або інший автоматичний пристрій, що підтримує незмінність швидкості, температури тощо чи змінює їх за певним режимом. 2. Переносно – те, що сприяє упорядкуванню, впровадженню певного порядку, системи (напр., норми, стандарти, інструкції). Словник іншомовних слів Мельничука
6. регулятор — РЕГУЛЯ́ТОР, а, ч. 1. Пристрій для автоматичного регулювання чого-небудь. В кожному купе були регулятори, якими пасажири могли змінювати температуру повітря (Трубл., Глиб. Словник української мови в 11 томах
7. регулятор — рос. регулятор 1. Скеровуючий певний процес, діяльність, упорядковуючий, той, що налагоджує системність, порядок. 2, Організатор керованих взаємодій окремих механізмів, процесів, у т. ч. економічних, соціальних, політичних. Eкономічна енциклопедія