1. Великий тлумачний словник сучасної мови

регулятор

регуля́тор

-а, ч.

1》 Пристрій для автоматичного регулювання чого-небудь.

|| Пристрій для підтримування у заданих межах параметру процесу. Багатопозиційний регулятор. Двопозиційний регулятор.

2》 перен. Те, що регулює, спрямовує що-небудь.

3》 тех., іст. Головний важіль (контролер), що регулював подачу пари на поршні парової машини – паровоза, пароплава тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. регулятор — регуля́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. регулятор — [реигул’атор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  3. регулятор — Керунка Словник чужослів Павло Штепа
  4. регулятор — РЕГУЛЯ́ТОР, а, ч. 1. Пристрій для автоматичного регулювання чого-небудь. В кожному купе були регулятори, якими пасажири могли змінювати температуру повітря (М. Словник української мови у 20 томах
  5. регулятор — регуля́тор (від лат. regulo – впорядковую) 1. Механічний або інший автоматичний пристрій, що підтримує незмінність швидкості, температури тощо чи змінює їх за певним режимом. 2. Переносно – те, що сприяє упорядкуванню, впровадженню певного порядку, системи (напр., норми, стандарти, інструкції). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. регулятор — РЕГУЛЯ́ТОР, а, ч. 1. Пристрій для автоматичного регулювання чого-небудь. В кожному купе були регулятори, якими пасажири могли змінювати температуру повітря (Трубл., Глиб. Словник української мови в 11 томах
  7. регулятор — рос. регулятор 1. Скеровуючий певний процес, діяльність, упорядковуючий, той, що налагоджує системність, порядок. 2, Організатор керованих взаємодій окремих механізмів, процесів, у т. ч. економічних, соціальних, політичних. Eкономічна енциклопедія