результат

Наслідок, вислід, набуток, здобуток, див. консеквенція

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. результат — результат – наслідок Результат – остаточний, кінцевий підсумок якоїсь діяльності, роботи, заняття, розвитку тощо, показник чого-небудь; сума, яку одержують після певних математичних дій: результати експерименту, результат спостережень. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. результат — результа́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. результат — РЕЗУЛЬТАТ – НАСЛІДОК Результат, -у. Остаточний, кінцевий підсумок якоїсь діяльності, заняття, розвитку тощо, показник; сума, яку одержують після певних математичних дій: одержані результати, результати експерименту, результат спостережень. Літературне слововживання
  4. результат — Наслідок, (праці) плід; (підрахунків) підсумок; п! СУМА. Словник синонімів Караванського
  5. результат — [реизул'тат] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  6. результат — -у, ч. Остаточний, кінцевий підсумок якого-небудь заняття, діяльності, розвитку і т. ін. || Наслідок якої-небудь дії, якогось явища і т. ін. || Сума, яку одержують після певних математичних дій. || Показник чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. результат — РЕЗУЛЬТА́Т, у, ч. Остаточний, кінцевий підсумок якого-небудь заняття, діяльності, розвитку і т. ін. – Ось і траншея, по якій ми вели вогонь, – сказав Брянський, і всіх потягло глянути на результати своєї роботи (О. Словник української мови у 20 томах
  8. результат — В логіці стосунок, який виникає між двома висловлюваннями. Універсальний словник-енциклопедія
  9. результат — НА́СЛІДОК (те, що виходить, випливає з чого-небудь, зумовлюється якоюсь причиною), ПО́СЛІДОК заст., СКУ́ТОК заст.; РЕЗУЛЬТА́Т, ВИ́СЛІД рідше (кінець, підсумок якої-небудь цілеспрямованої діяльності; рідше — наслідок узагалі); ПІ́ДСУМОК (те... Словник синонімів української мови
  10. результат — Результа́т, -ту; -та́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. результат — РЕЗУЛЬТА́Т, у, ч. Остаточний, кінцевий підсумок якого-небудь заняття, діяльності, розвитку і т. ін. — Ось і траншея, по якій ми вели вогонь, — сказав Брянський, і всіх потягло глянути на результати своєї роботи (Гончар, І, 1954, 54)... Словник української мови в 11 томах