1. Словник української мови у 20 томах

результат

РЕЗУЛЬТА́Т, у, ч.

Остаточний, кінцевий підсумок якого-небудь заняття, діяльності, розвитку і т. ін.

– Ось і траншея, по якій ми вели вогонь, – сказав Брянський, і всіх потягло глянути на результати своєї роботи (О. Гончар);

– Я схрещую їх [рослини] поступово, підбираючи близькі до кожної і по можливості такі, що виросли в різних за відстанню місцевостях, створюю гібридів-посередників, а тоді вже, щоб одержати результат, схрещую... (О. Довженко);

[Спартак:] Генерал чекає На результати розвідки (Л. Дмитерко);

// Наслідок якої-небудь дії, якогось явища і т. ін.

Я здоров, все менше і менше кашляю, серце часом болить і почуває втому, але це результат дороги і ненормального життя по приїзді на Капрі (М. Коцюбинський);

// Сума, яку одержують після певних математичних дій.

Щоб помножити будь-яке число на суму кількох чисел, можна помножити це число на кожний доданок окремо й одержані результати додати (з навч. літ.);

Потім друзі множать 21 на 12 і складають обидва результати (О. Донченко);

// Показник чого-небудь.

Щоб вивести середню добову температуру, складають результати чотирьох спостережень і суму ділять на 4 (з навч. літ.).

○ (1) У (в) результа́ті:

а) (пприйм., з род. в. унаслідок.

У результаті довголітньої війни та дій інтервентів країна була розорена (з навч. літ.);

б) (у знач. присл.) після всього, як наслідок.

Коли так багато зразу збереться всяких вражінь [вражень], то в результаті – хаос (М. Коцюбинський);

(2) У (в) результа́ті того́ що, у знач. спол., книжн. – уживається для поєднання підрядної частини речення, що вказує на причину дії;

(3) У результа́ті чого́ у знач. спол. – уживається для приєднання підрядної частини речення, в якій міститься результат дії.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. результат — результат – наслідок Результат – остаточний, кінцевий підсумок якоїсь діяльності, роботи, заняття, розвитку тощо, показник чого-небудь; сума, яку одержують після певних математичних дій: результати експерименту, результат спостережень. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. результат — результа́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. результат — РЕЗУЛЬТАТ – НАСЛІДОК Результат, -у. Остаточний, кінцевий підсумок якоїсь діяльності, заняття, розвитку тощо, показник; сума, яку одержують після певних математичних дій: одержані результати, результати експерименту, результат спостережень. Літературне слововживання
  4. результат — Наслідок, (праці) плід; (підрахунків) підсумок; п! СУМА. Словник синонімів Караванського
  5. результат — [реизул'тат] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  6. результат — -у, ч. Остаточний, кінцевий підсумок якого-небудь заняття, діяльності, розвитку і т. ін. || Наслідок якої-небудь дії, якогось явища і т. ін. || Сума, яку одержують після певних математичних дій. || Показник чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. результат — Наслідок, вислід, набуток, здобуток, див. консеквенція Словник чужослів Павло Штепа
  8. результат — В логіці стосунок, який виникає між двома висловлюваннями. Універсальний словник-енциклопедія
  9. результат — НА́СЛІДОК (те, що виходить, випливає з чого-небудь, зумовлюється якоюсь причиною), ПО́СЛІДОК заст., СКУ́ТОК заст.; РЕЗУЛЬТА́Т, ВИ́СЛІД рідше (кінець, підсумок якої-небудь цілеспрямованої діяльності; рідше — наслідок узагалі); ПІ́ДСУМОК (те... Словник синонімів української мови
  10. результат — Результа́т, -ту; -та́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. результат — РЕЗУЛЬТА́Т, у, ч. Остаточний, кінцевий підсумок якого-небудь заняття, діяльності, розвитку і т. ін. — Ось і траншея, по якій ми вели вогонь, — сказав Брянський, і всіх потягло глянути на результати своєї роботи (Гончар, І, 1954, 54)... Словник української мови в 11 томах