1. Словник чужослів Павло Штепа

родоначальник

Предок, прапрадід

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. родоначальник — родонача́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. родоначальник — див. пращур Словник синонімів Вусика
  3. родоначальник — -а, ч. 1》 Предок, від якого веде свій початок який-небудь рід. 2》 Тварина або рослина, від якої походять певні роди тварин або рослин. 3》 перен. Той, хто започаткував розвиток чого-небудь; основоположник. || Те, що стало початком, основою чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. родоначальник — РОДОНАЧА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Предок, від якого веде свій початок який-небудь рід. Пішов [Стецько] із Слобожанщини аж на Львівські землі, там оселився й став за родоначальника всіх теперішніх Стецьків (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  5. родоначальник — ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИК уроч., БА́ТЬКО уроч., ОСНО́ВНИК діал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу). Словник синонімів української мови
  6. родоначальник — РОДОНАЧА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Предок, від якого веде свій початок який-небудь рід. Пішов [Стецько] із Слобожанщини аж на Львівські землі, там оселився й став за родоначальника всіх теперішніх Стецьків (Вишня, І, 1956, 268). Словник української мови в 11 томах