розряджати

Значення в інших словниках

1. розряджати — розряджа́ти 1 дієслово недоконаного виду звільняти зброю від заряду; позбавляти електричного заряду; послабляти напруженість розряджа́ти 2 дієслово недоконаного виду пишно одягати розм. Орфографічний словник української мови
2. розряджати — I -аю, -аєш, недок., розрядити, -ряджу, -рядиш, док., перех. 1》 Виймати заряд із вогнепальної зброї або з міни, бомби, снаряда і т. ін. || Звільняти зброю від заряду, стріляючи з неї. 2》 Позбавляти що-небудь електричного заряду. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розряджати — РОЗРЯДЖА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., РОЗРЯДИ́ТИ, ряджу́, ря́диш, док., що. 1. Виймати заряд із вогнепальної зброї або з міни, бомби, снаряда і т. ін. Діти знайшли снаряди та розряджали їх. Словник української мови у 20 томах
4. розряджати — ПОСЛА́БЛЮВАТИ (ПОСЛАБЛЯ́ТИ рідше) (спричинятися до меншого, слабшого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ОСЛА́БЛЮВАТИ (ОСЛАБЛЯ́ТИ рідше), ЗМЕ́НШУВАТИ, ПРИМЕ́НШУВАТИ, ПОЛЕ́ГШУВАТИ, ПОМ'Я́КШУВАТИ, М'ЯКШИ́ТИ, ПРИТУПЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ПЛЮВАТИ)... Словник синонімів української мови
5. розряджати — РОЗРЯДЖА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., РОЗРЯДИ́ТИ, ряджу́, ря́диш, док., перех. 1. Виймати заряд із вогнепальної зброї або з міни, бомби, снаряда і т. ін. Словник української мови в 11 томах