розряджати

РОЗРЯДЖА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., РОЗРЯДИ́ТИ, ряджу́, ря́диш, док., що.

1. Виймати заряд із вогнепальної зброї або з міни, бомби, снаряда і т. ін.

Діти знайшли снаряди та розряджали їх. Чотирьох поранило, а Петька Никифорового – на шматки (Микола Чернявський);

Павло вийняв пістолета й розрядив його (В. Кучер);

// Звільняти зброю від заряду, стріляючи з неї.

Щаслива людина, розряджаючи останню бомбу в сонячний день перемоги, скаже: це був останній кошмар на землі (О. Гончар);

Вони відступали. А за півгодини знову підкрадалися, щоб трьома-чотирма пострілами змусити ворога розрядити пів кулеметної стрічки (І. Микитенко);

Але в загальній метушні й паніці ніколи було вникати в суть справи. Автомат розрядив з-за спини хтось “третій” (І. Багряний);

На нього ринули партизани. Кат встиг розрядити в них револьвер, зваливши трьох чоловік (С. Воскрекасенко).

2. Позбавляти що-небудь електричного заряду.

Розряджати [лейденську] банку, доторкуючись до її обкладок руками, небезпечно для життя (з навч. літ.).

3. перен. Послабляти або ліквідовувати напруженість чого-небудь.

Загальний сміх розрядив гостру суперечку між полковниками та гетьманом (Іван Ле);

Прийняте рішення розрядило йому поганий настрій, і він уже ласкаво подивився на свого учня (П. Панч);

– Б'ється! Це коротке, сказане впевнено слово покотилося по операційній і розрядило загальне напруження: б'ється! серце б'ється! (Б. Антоненко-Давидович);

Сварливу, затхлу атмосферу першою розрядила моя добренька рідненька матуся (О. Ковінька).

◇ (1) Розряди́ти атмосфе́ру – зняти або послабити напруження в певній ситуації; змінити становище на краще.

Сев зрозумів, що треба розрядити атмосферу. Він голосно засміявся, дістав з коробки два сірники, зломив у одного сірку і махнув рукою в повітрі. – Тепер тягніть, – звернувся він до Тайок (Ю. Яновський);

Сварливу, затхлу атмосферу першою розрядила моя добренька рідненька матуся (О. Ковінька).

РОЗРЯДЖА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., РОЗРЯДИ́ТИ, ряджу́, ря́диш, док., кого, що, розм.

Дуже гарно, пишно вбирати, одягати кого-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розряджати — розряджа́ти 1 дієслово недоконаного виду звільняти зброю від заряду; позбавляти електричного заряду; послабляти напруженість розряджа́ти 2 дієслово недоконаного виду пишно одягати розм. Орфографічний словник української мови
  2. розряджати — I -аю, -аєш, недок., розрядити, -ряджу, -рядиш, док., перех. 1》 Виймати заряд із вогнепальної зброї або з міни, бомби, снаряда і т. ін. || Звільняти зброю від заряду, стріляючи з неї. 2》 Позбавляти що-небудь електричного заряду. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розряджати — Виладовувати, виладувати, повиладовувати. (див. противн. заряджати) Словник чужослів Павло Штепа
  4. розряджати — ПОСЛА́БЛЮВАТИ (ПОСЛАБЛЯ́ТИ рідше) (спричинятися до меншого, слабшого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ОСЛА́БЛЮВАТИ (ОСЛАБЛЯ́ТИ рідше), ЗМЕ́НШУВАТИ, ПРИМЕ́НШУВАТИ, ПОЛЕ́ГШУВАТИ, ПОМ'Я́КШУВАТИ, М'ЯКШИ́ТИ, ПРИТУПЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ПЛЮВАТИ)... Словник синонімів української мови
  5. розряджати — РОЗРЯДЖА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., РОЗРЯДИ́ТИ, ряджу́, ря́диш, док., перех. 1. Виймати заряд із вогнепальної зброї або з міни, бомби, снаряда і т. ін. Словник української мови в 11 томах