розтрачувати

Гайнувати, згайновувати, згайнувати, позгайновувати, попрогайновувати, мантачити, змантачувати, змантачити, позмантачувати, помантачувати, помантачити, промантачувати, промантачити, попромантачувати, марнотратити, змарнотрачувати, змарнотратити, позмарнотрачувати, помарнотрачувати, помарнотратити, марнувати, змарновувати, змарнувати, позмарновувати, промарновувати, промарнувати, попромарновувати, переводити, перевести, попереводити, тринькати, витринькувати, витринькати, повитринькувати, протринькувати, протринькати, попротринькувати, розтринькувати, розтринькати, порозтринькувати, стринькувати, стринькати, постринькувати, циндрити, зіциндрювати, зіциндрити, позіциндрювати, поциндрювати, поциндрити .проциндрювати, проциндрити, попроциндрювати, розциндрювати, розциндрити, порозциндрювати, шинкувати, вишинковувати, вишинкувати, повишинковувати, зішинковувати, зішинкувати, позішинковувати, прошинковувати, прошинкувати, попрошинковувати, див. транжирити

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтрачувати — розтра́чувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розтрачувати — Витрачати, тратити, перевитрачати, (добро) переводити, (умисно) розбазарювати; (гроші) циндрити, розтринькувати, проциндрювати. Словник синонімів Караванського
  3. розтрачувати — -ую, -уєш і рідко розтрачати, -аю, -аєш, недок., розтратити, -ачу, -атиш, док., перех. 1》 Витрачати, тратити, перев. легковажно (гроші, цінності і т. ін.). || перен. Нерозумно використовувати (сили, час і т. ін.) на що-небудь дріб'язкове, не варте уваги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розтрачувати — РОЗТРА́ЧУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗТРАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗТРА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., що. 1. Витрачати, тратити, перев. легковажно (гроші, цінності і т. ін.). Не буде нам ні слави, ні пам'яті .. Словник української мови у 20 томах
  5. розтрачувати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. розтрачувати — Розтра́чувати, -чую, -чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розтрачувати — РОЗТРА́ЧУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗТРАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗТРА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., перех. 1. Витрачати, тратити, перев. легковажно (гроші, цінності і т. ін.). Не буде нам ні слави, ні пам’яті.. Словник української мови в 11 томах